TV
ukrainefootball.net представляє нову статтю рубрики «Нерозкриті таланти» про гравця, який пройшов шлях від чемпіона України до клубу Першої ліги.
Продовжую свою рубрику про нерозкритих талантів. Першим був Костянтин Кравченко, тепер от Олексій Бєлік. Навіть, особливо не напружуючись, ви зрозумієте, що їх пов'язує донецький "Шахтар". Обидва футболісти занапастили свою кар'єру саме в цьому клубі, хоча сьогоднішнього героя це менше стосується.
Олексій Бєлік, як і більшість хлопців його віку, любив поганяти м'яч у донецьких дворах. Але мама бачила для нього досить цікаве майбутнє. Вона віддала маленького Олексу на танці. Хлопцю така затія дуже не подобалася і він благав батька, щоб той врятував його від "маминого свавілля". Григорій Бєлік, по-чоловічому, зрозумів сина і записав його до дитячо-юнацької футбольної школи.
До речі, правильно буде сказати декілька слів про людей, які дали життя зірці українського футболу. І батько, і мати раніше займалися на шахті, що й не дивно. Але коли син став нормально заробляти, вони пішли на пенсію. Не можна сказати, що Олексій повністю їх забезпечував, схоже пенсія у шахтарів достатня для хорошого життя.
Бєлік закінчив ДЮСШ і мав переходити на більш високий рівень. Наступним етапом став "Шахтар-2". Через молодий вік нападник не міг пробитися до складу. Але тут з'явився "Шахтар-3". З'явився у прямому сенсі, раніше такої команди не було в природі. Під керівництвом Рудакова Бєлік грав у першості області, показував хороший футбол. Як наслідок, повернувся у другу команду, уже на повноцінній основі.
Далі настав момент переходу до колективу кращих донецьких гравців. Зубов і Ко чекали молодого поповнення. Бєлік провів збори з першою командою. Та тренера Валерія Яремченка замінив Анатолій Бишовець, якому не сподобалося донецьке дарування. Знову "Шахтар-2"... Гойдалки тільки починалися.
Бишовець пропрацював у Донецьку 7-8 місяців і на тренерську лавку знову повернулися Віктор Прокопенко та Валерій Яремченко. Олексія Бєліка взяли на зимові збори, але він не вразив. Відразу після тренувального збору йому сказали:"Відправляйся в другу команду".
Після такого й зламатися не довго. Хлопець був готовий грати на будь-якій позиції: і захисником виступав, і опорником. Олексій і досі пам'ятає гол Косиріна через свою помилку:"Пам'ятаю, з-під мене Косирін гол поклав. На кутовому я його не втримав. Він випередив мене і пробив. Не знаю, чи пам'ятає він цей епізод, а я на все життя запам'ятав!" Хто б міг подумати, що в тому епізоді зустрілися дві майбутні легенди українського футболу?
Все ж, час Бєліка прийшов. Він давно став лідером молодіжної збірної України і керівництво "Шахтаря" не могло нехтувати таким футболістом. Олексій став повноцінним "гірником", почав забивати, перетворився у справжню зірку. Вболівальники стали підозрювати гравця у зірковій хворобі. За словом до кишені Бєлік ніколи не ліз і відповідав досить жорстко:"Яка у мене зіркова хвороба? Просто вболівальники можуть давати різні оцінки і не завжди правильні. В принципі, скільки людей, стільки і думок".
Для Бєліка не було і немає авторитетів. Він критикував наш футбол, наших суддів, навіть Колліну. Зараз важко сказати, як така сміливість вплинула на кар'єру цього футболіста.
У "Шахтарі", тим часом, назрівала перша бразильська хвиля, яка і змила Бєліка на берег українського футболу. Точніше, несла вона його досить довго. Олексій певний час був "джокером", який у будь-який момент міг замінити Брандао або Гладкого. Але вже тоді стало зрозуміло, що майбутнє форварда у Донецьку вже вирішене.
У 2008 році українець спробував себе за кордоном, а саме у німецькому "Бохумі". Це була оренда, яка позитивно не вплинула на Бєліка. І Олексій був змушений покинути рідне місто. Дніпропетровський "Дніпро" придбав його за 5,5 млн. доларів. Нажаль, за три сезони нападник провів лише 25 матчів і забив всього чотири голи у синій футболці. Олексій Бєлік, як та снігова куля, котився вниз і зупинити його ніхто не міг. Далі куля врізалася у дерево з назвою запорізький "Металург". Від "Шахтаря" до Першої ліги виявляється один крок.
Бєлік став лідером запоріжців, вийшов у Прем'єр-лігу, але про минулі успіхи зараз можна тільки мріяти. Говорять, що у гравця були якісь проблеми з повнотою, та, як на мене, це повна нісенітниця. Так чому ж Олексій не розкрився повністю? Він, як і Кравченко, не витримав конкуренції з донецькими бразильцями.
Цікаво, скільки ще наших футболістів занапастили кляті легіонери? Читайте наступні статті моєї рубрики.
Справка.
Повне ім'я: Олексій Григорович Бєлік
Дата народження: 15 лютого 1981
Місце народження: Донецьк
Позиція на полі: нападник
Віталій Усик, ukrainefootball.net
