Новини
Коментарі
Коли Олег Блохін поставив підпис під контрактом з "Динамо", стало зрозуміло, що настав час серйозних реформ. Зрозуміло, що від тренера не вимагали швидкого порятунку команди, тому час до зими Олег Володимирович відвів на ознайомлення з наданим матеріалом. На прес-конференціях український наставник часто говорив: "Більшість гравців не відповідають рівню київського "Динамо".
І ось настало міжсезоння. Київський клуб став поповнюватися хорошими виконавцями на проблемні позиції, але за цими трансферами ми якось і не помітили, хто покинув команду. А виїхали з берегів Дніпра футболісти, які в свої кращі часи вели за собою "біло-синій" колектив. Тепер вони виявилися зайвими, та це не привід, щоб не згадати їхній вклад в успіхи "Динамо".
Леандро Алмейда, "Курітіба"
Як і про більшість новачків з Бразилії, про Алмейду ми не знали нічого. Потім трішки ознайомившись з пресою, зрозуміли, що придбали доволі непоганого футболіста. Не дивлячись на свій молодий вік, він вже був капітаном "Атлетико Мінейро" і за 99 матчів забив 14 м'ячів. Хороші голеадорські показники бразильця пояснювалися легко: Леандро був штатним пенальтистом команди.
Та не може все бути так ідеально. Динамівські скаути жодного разу не побачили наживо гри цього захисника. Алмейда був травмований. Це мало насторожити керівництво киян, але... Бразилець приїхав до столиці України і відразу зарекомендував себе з найкращого боку. Звичайно, пенальті йому тут не довіряли пробивати, та захисні дії особливих нарікань не викликали.
Час, зазвичай, все ставить на свої місця. Леандро Алмейда грав на своєму рівні, але ігрового прогресу так і не було. Мабуть, не останню роль в цьому зіграли і травми. Захисник втратив місце в основі, в кращому випадку доводилося гріти лавку запасних. Цілком логічно, що при "великій чистці" Алмейда став одним із перших, хто покинув розташування команди.
За свої "динамівські" три роки Леандро Алмейда встиг награти 52 матчі, забити три голи, виступити в Лізі Чемпіонів та Лізі Європи. Він і зараз наполовину динамівець, тому що "Динамо" продало лише 50% прав на футболіста.
Л.А.:"Я був дуже щасливий в Україні. За цей період я значно підвищив свій професійний рівень і виріс в особистісному плані. Я можу тільки подякувати долі за те, що пограв в Європі."
Дякуємо, Леандро!
Мілош Нінковіч, "Евіан", оренда
Нажаль, в останні роки про Мілоша говорили більше як про хорошу людину, а не хорошого футболіста. Точніше, футболіст-то він хороший, але рівню "Динамо" вже давно не відповідав. Пам'ятаю історію, як одного разу, після відкритого тренування киян, ми з друзями полювали за автографами футболістів. Незрозуміло звідки, знайшлася лазівка до автомобільної стоянки, де, звичайно, були автівки динамівців. Вся гуща людей кинулася туди, але залишився на той час лише Нінковіч. Бідний футболіст був змушений роздати автографии всім бажаючим, вболівальники мало самі не залазили до його машини, та Мілош нікого не відганяв, лише приємно усміхався. Цікаво, як би себе повели деякі інші динамівські "зірки"?
Нінковіч в "Динамо" прийшов у 2004 році з сербського клубу "Чукарички". Тобто Мілош був одним з найдосвідченіших гравців в теперішньому складі. Піку своєї гри серб досягав під керівництвом Юрія Сьоміна. У 2009 році Нінковіч на рівні з іншими допомагав киянам дійти до півфіналу Кубку УЄФА. Та як тільки Юрій Павлович ішов з команди, півзахисник здувався. В останній свій прихід Сьомін, як міг, старався повернути Нінковічу його ігрові кондиції, але, схоже, було запізно. Блохін довго панькатися з футболістом не став і виставив його на трансфер. Неймовірна людина - не завжди неймовірний футболіст. Чомусь, часто все навпаки.
М.Н.:"Велике дякую всім людям, всім співробітникам, які мене оточували протягом усього часу і на стадіоні "Динамо", і на базі. Також хочу висловити величезну подяку тренерам, які працювали зі мною, всім хлопцям - моїм партнерам по команді, - з якими ми разом грали, тренувалися і дружили. "Динамо" - мій клуб, він завжди буде в моєму серці, як і сам Київ."
Дякуємо, Мілоше!
Бетао, "Евіан", оренда
Слідом за Нінковічем до "Евіана" перейшов Бетао. Цей трансфер, якщо чесно, мене дуже здивував. Бразилець міг закрити будь-яку проблемну зону в захисті, що, власне, останнім часом дуже добре і робив. Він не був "стандартним" бразильцем, який не слідкує за собою, затримується у відпустках, не слухає тренера. Навпаки, Бетао завжди повністю віддавався футболу. Олегові Блохіну такі гравці подобаються, тому ще більше дивує рішення Бетона (прізвисько) покинути клуб.
В "Корінтіансі" Бетао був одним з лідерів і капітаном команди, тому сума в 1,6 млн. євро виглядала досить смішною за такого футболіста. Безперечно, захисник відпрацював всі кошти до останнього єврика. Хоча його основною позицією є центр захисту, "левову" частку київської кар'єри він провів на правому фланзі. Були моменти, коли бразилець залишався без ігрової практики: на правий фланг прийшов ДанілоСілва, в центрі завжди вистачало конкурентів. Але якщо хтось виходив з ладу, Бетон завжди ставав тим джокером, який закривав проблемну зону.
За логікою, Віда має стати тією самою заміною бразильця, але, судячи з того, що я бачив в попередньому клубі новачка загребському "Динамо", Домагой не зможе відразу вирішити всі проблеми. Читаем подробную статью про Бетао ТУТ
Бетао:"За чотири з половиною роки Київ став для мене рідним містом, а "Динамо" – частиною серця. Я був щасливий тут і ніколи про це не забуду."
Дякуємо, Бетао!
Айїла Юссуф, "Ордуспор", оренда
Довгий час я вважав трансфер Юссуфа до "Динамо" одним з найкращих у новітній історії клубу. Ще в далекому 2004 році Айїла вже тримав на собі півзахист київської команди, він прекрасно розбивав атаки суперника. Потім прийшов Сьомін і перевів нігерійця в центр захисту, в опорну зону придбали Вукоєвіча. Юссуф і тут не підвів, став виступати ще краще, ніж раніше. Хлопчина постійно викликався до національної збірної і в Києві боялися хіба що за те, що скоро футболіст піде на підвищення в якийсь потужний європейський чемпіонат. Але боятися треба було травм, які і загубили кар'єру Юссуфа, у всякому разі, в "Динамо".
Ігрового часу нігерійцю давалося все менше і менше. Тому коли стало відомо, що колись супер-перспективний гравець переходить до посереднього турецького клубу, ніхто не здивувався.
А.Ю.:"Я не поїхав на збір першоїкоманди "Динамо" і для мене буде гарною можливістю знову набрати ігрову форму і зіграти на високому рівні в чемпіонаті Туреччини. У "Динамо" я вже більше дев'яти років, цей клуб для мене став рідним. Влітку я повернуся до Києва і стане зрозуміло, наскільки в "Динамо" на мене розраховують."
Дякуємо, Айїло!
Бадр Ель-Каддурі, вільний агент
Здається цей захисник завжди грав у київському "Динамо", здається завжди на лівому фланзі нашої оборони булла цікава боротьба за основу між Несмачним і Каддурі. Але минули роки, Андрій завершив кар'єру футболіста, Бадр перестав задовольняти тренерів, зліва в захисті вже грають інші люди. Останній намагався заграти в інших клубах в оренді - нічого не вийшло.
А як все починалося? Влітку 2002 року з клубу "Відад" (Касабланка) в київське "Динамо" перейшов Бадр Ель-Каддурі. Футболіст виділявся своєю неймовірною швидкістю і дебютував в чемпіонаті України вже 17 серпня 2002 року. Але все-одно у своєму першому сезоні більшість матчів мароканець провів у "Динамо-2". Вічно в боротьбі за місце в основі Каддурі чекав свого шансу і дочекався в сезоні 2008/2009, коли і провів найбільше матчів. Команду в цей період тренував Юрій Павлович Сьомін, який не просто довірив Бадру місце в основі, а й нагородив його капітанськоюпов'язкою. Цей рік був вдалим не тільки для африканського захисника, а й для всієї команди. "Динамо" дійшло до півфіналу Кубку УЄФА, де програло своєму головному супернику донецькому "Шахтареві". Вирішальний гол був забитий на останніх хвилинах після помилки сааме Бадра Ель-Каддурі. Після цього на тренерський місток прийшов Валерій Газзаєв, який не довіряв Каддурі. І навіть коли повернувся ЮрійСьомін Бадр не зміг на 100% закріпитися в основі, з'явилися нові гравці на його позицію.
Хоч він майже і легенда "Динамо", але треба вчасно йти. Ель-Каддурі цього не зробив і зараз покидає команду як вільний агент. Всього у чемпіонаті України Бадр провів більше 120 матчів, в кубку - 23 і в єврокубках - 46.
Б.К.:"Важко, адже це моя команда, все футбольне життя пройшло в ній. Я приїхав до Києва нікому не відомим футболістом і всьому, чого досяг, зобов'язаний "Динамо". Розумію, що таке футбольне життя і будь-якому етапу в ній колись приходить кінець. Я їду, але назавжди запам'ятаю "Динамо", його керівників, тренерів, гравців, обслуговуючий персонал. Для мене це одна велика сім'я."
Дякуємо, Бадре!
Зрозуміло, що деякі гравці за умовами контрактів ще можуть повернутися, але чи вірите ви в це? І нехай ми більше ніколи не побачимо цих футболістів у біло-синій футболці з ромбом на грудях, вони назавжди залишаться динамівцями. Серце в них таке... динамівське...
Трансферне вікно в Україні ще не закінчилося, тому цілком можливо, що чистка продовжиться і ще якась київська легенда покине клуб.
Далі буде, Олеже Володимировичу?
Віталій Усик, ukrainefootball.net
