Новини
Коментарі
Закінчився 21 тур Епіцентр Чемпіонат України з футболу, в якому відбулось декілька цікавих матчів, але найбільш цікавий матч відбувся як на мене у Дніпропетровську, де місцевий «Дніпро» дуже сенсаційно поступився на своєму полі своєму «молодшому братові» - криворізькому «Кривбасу».
Історія взаємостосунків між клубами з однієї області доволі цікава і насичена. Фактично кожен матч проходить у запеклій боротьбі і незважаючи на те, що у більшості іграх, які були проведені між собою, фаворитом найчастіше називався «Дніпро», але статистика показує, що фактично кожен другий матч в рамках чемпіонатів України для дніпропетровського клубу закінчувався втратою очок.
Ось і вчора підопічні Хуанде Рамоса втратили дуже важливі очки в першості – поразка 1:2. «Кривбас» вдруге поспіль долає «Дніпро» на його полі. Це фіаско відкинуло клуб з берегів Дніпра на 4 місце і дозволило зрівнятись за очками столичному «Динамо» та вийти харківському «Металісту» на 2 місце.
Проте, дивує навіть не сам факт поразки «Дніпра» від міцного середняка чемпіонату – дніпропетровці майже в кожному чемпіонаті недораховуються багато очок через втрати в іграх з командами, які на папері слабкіше. Всім відомо, що «Кривбас» для футбольного Дніпропетровська загалом і власника «Дніпра» Ігоря Коломойського, зокрема, не чужа команда. Не в образу криворізьким вболівальникам буде сказано, але вже років 6-7 прийнято вважати, що «Кривбас» - це фарм-клуб «Дніпра».
Вікіпедія дає наступне визначення цьому терміну:
««Фарм-клуб» - команда або клуб, який співпрацює з іншою командою або клубом (головна команда), інтересам якого він слугує, надаючи місце у своєму ігровому складі його (головного клубу) спортсменам.»
В українських реаліях донедавна існував стереотип, що всі фарм-клуби в іграх з основними командами допомагають останнім безперешкодно здобути перемоги.
Проте, ігри між «Дніпром» та «Кривбасом» стали виключенням. Складається відчуття, що саме після того, як криворізький клуб де-факто став належати Ігорю Коломойському, то саме цей клуб став одним з найнезручніших клубів для дніпропетровської команди в іграх чемпіонату.
Будемо вважати початком таких цікавих стосунків між клубами сезон 2006/2007. Саме тоді почалась нова ера взаємостосунків між двома клубами з однієї області. З того часу команди провели 14 ігор (враховуючи недільну гру), в яких в 7 матчах вигравав «Дніпро», 5 матчів закінчились внічию і 2 перемоги здобув «Кривбас». Причому, ці «вікторії», нагадаю, клуб з Кривого Рогу здобув у Дніпропетровську.
Думаю така статистика дає підстави говорити, що ігри між цими командами проходять у чесній безкомпромісній боротьбі. Причому, кидається у вічі мотивація, з якою виходить грати «Кривбас» проти «Дніпра». Не відкрию таємницю, якщо скажу, що майже весь основний склад криворіжців в різні часи грали за дніпропетровський клуб, деякі з них перебувають в команді на правах оренди. Судіть самі, в останній грі в основі «Кривбасу» вийшло 9 (!) гравців, які в той чи інший час захищали синьо-білі кольори «Дніпра»: Боровик, Пашаєв, Лисицький, Шершун, Сердюк, Федорчук, Бартулович, Лобжанідзе, Самодін. На заміну вийшов і зрівняв рахунок Антонов. Також, в запасі був ще й Льопа.
Вчора, в інших матчах раніше між цими командами, колишні гравці «Дніпра» виходили з особливою мотивацією проти колишнього клубу. Виходили як на останній бій, начебто хотіли довести керівникам та тренерам клубу, що вони зробили помилку, відправивши їх у Кривий Ріг.
А тепер порівняйте статистику матчів між донецьким «Шахтарем» та маріупольським «Іллічівцем», яких теж об’єднує взаємостосунки за схемою «основний клуб – фарм-клуб». Різниця вражаюча на користь гірників. Так, звісно можна говорити, що «Шахтар» настільки сильний, що просто «Іллічівець» не може фізично навіть очко взяти в іграх з донецьким клубом. Але, коли ще «Шахтар» був на одному рівні з київським «Динамо», маріупольський клуб частенько відбирав очки (і продовжує відбирати зараз) у головного конкурента гірників, натомість в іграх з «Шахтарем» Іллічівець проявляв і проявляє до сих пір жест «дружби». Подібні «підозрілі ігри» «Шахтар» проводить в іграх з іншими географічними сусідами: відповідно луганською «Зорею» та донецьким «Металургом». Але принаймні там не все так очевидно, як в ситуації з маріупольцями. Доходить до такого абсурду, що президента «Іллічівця» Володимира Бойко майже на кожному матчі можна побачити на трибунах «Донбас-Арени» разом з президентом «Шахтаря» Рінатом Ахметовим, причому у куртці з логотипом… «Шахтар».
Ви можете уявити таку абсурдну ситуацію в якомусь цивілізованому європейському чемпіонаті?
Є інший варіант «взаємостосунків» - заборона грати орендованим гравцям проти команд, яким вони належать. Раніше цим грішили «Шахтар» та «Динамо», але останнім часом все-таки відійшли від цієї практики. Тим більше, важко уявити, як нехай і формально буде виглядати склад «Іллічівця» у грі з «Шахтарем», якщо в заявці маріупольців ледь не з десяток гравців, контракт яких належить гірникам.
Проте, святе місце порожнім не буває. На авансцену вийшов «Металіст», який в минулому турі заборонив грати трьом орендованим гравцям проти себе. Нагадаю, мова йде про Романчука, Обрадовича та Шарпара, яких орендував київський «Арсенал». Я ні в якому разі не буду говорити про те, що якби перелічена трійця грала в тій грі, то харків’яни втратили б очки, але тут питання принципу. Чому одні грають чесно і не застосовують брудні прийоми, а інші застосовують прислів’я, що «на війні всі засоби чудові»?.
Впевнений, що одного дзвінка Коломойського вистачило б для того, щоб «Кривбас» забезпечив потрібний для «Дніпра» результат, або, принаймні була б дана команда заборони грати орендованим гравцям проти дніпропетровців. Але факт залишається фактом – «Дніпро» вкотре довів, що не застосовує навколофутбольних прийомів і грає не так, як інші команди, зокрема – клуби-конкуренти.
А тепер на хвилиночку уявіть ситуацію: «Дніпро» за підсумками чемпіонату лише на декілька очок відстає від своїх конкурентів за 2 місце і як потім з’ясується, що не вистачило саме тих очок, які вони втратили в іграх з «Кривбасом».
Доводилось чути від вболівальників з різних міст України, що мовляв раніше грали чесно, бо «Дніпру» нічого не треба було, а ось тепер, коли клуб претендує на те, щоб вперше в історії потрапити в Лігу чемпіонів, то зараз «Кривбас» «розставить ніжки». Але такі прогнози повністю провалились і між іншим провалювались раніше.
Наприклад, в сезоні 2009/2010, за декілька турів до кінця чемпіонату відбулася гра в Кривому Розі між обома командами, яка закінчилася внічию 0:0. Саме та нічия поставила хрест надіям дніпропетровців завоювати бронзові нагороди в тому чемпіонаті і саме після цього «Кривбас» міг втратити надію на порятунок у чемпіонаті (нагадаю, що криворізький клуб залишився в еліті лише через допомогу «Зорі», яка в останньому турі відібрала очки у тодішнього конкурента за збереження прописки «Чорноморця»).
За підсумками сезону 2010/2011 «Дніпро» відстав від «Металіста», який здобув чергову бронзу, на 3 очки. В 1 колі дніпропетровський клуб втратив очки у Кривому Розі зігравши внічию 1:1. Можливо, в тому числі і цих очок не вистачило «Дніпру», щоб випередити «Металіст» за підсумками сезону.
Читав неодноразово думки деяких вболівальників «Дніпра», які засуджують подібну політику Коломойського і хочуть, щоб власник «Дніпра» діяв як інші, мовляв, якщо бути чесними серед нечесних, то так і буде клуб весь час на 4 місці, а то і нижче.
Але моя думка наступна: краще грати чесно і бути на 4 місці, ніж брудними методами завойовувати собі нагороди. Я не думаю, що вболівальники «Дніпра» хочуть, щоб на стадіонах країни скандували те, що скандують про деякі інші команди, які обрали альтернативний Коломойському шлях.
Розумію, що навряд чи буду почутим, проте закликаю всі клуби української Прем’єр-Ліги грати чесно. Тоді наш чемпіонат стане сильнішим і цікавішим!
P.S. Ця стаття є лише думкою автора і може не співпадати з думкою редакції сайту. Готовий вступити в дискусію зі всіма бажаючими.
Ігор Спірідонов, ukrainefootball.net
