Новини
Коментарі
"Говерла" весь сезон намагалася видертися на Говерлу. Звучить по-дурному, та насправді так і є. От уявіть собі, що вам, звичайній людині, дали завдання забратися на найвищу вершину України, та ще й обігнати при цьому досвідчених скелелазів, які займаються цим щороку. Ви б це зробили? А "Говерла" намагалася!
В першу чергу, вона придбала необхідне спорядження - голими руками на гору не залізеш. Спорядження було класним, його використовували найкращі професіонали своєї справи, але чомусь же його позбулися. Мабуть, деякі деталі затягалися і не підходили для серйозних звершень. Під словом "деталі" я маю на увазі зіркових новачків "Говерли" Давіда Одонкора, Дамьєна Ле Таллека, Володимира Лисенка, Олега Міщенка, Кирила Петрова. Хтось з них прийшов раніше, хтось пізніше, але факт в тому, що бралися вони для боротьби в Прем'єр-Лізі.
Роздивившись всі мотузочки, детальки, карабінчики, і спробувавши їх в дії, наш "підкорювач вершин" відчув, що зможе показати "де раки зимують" своїм суперникам. Керівництво і вболівальники почали говорити про те, що команда має спокійно розміститися в середині турнірної таблиці, в кращому випадку, навіть поборотися за зону єврокубків. Та жахливий жереб вже з самого початку зіпсував плани "Говерли".
Суперники умовно розмістилися навколо підніжжя гори. І коли у всіх на старті була досить розлога ділянка, ужгородцям випав крутий підйом. На ньому підопічні Севідова і відстали. В перших шести турах "Говерлі" протистояла вся ТОП-четвірка чемпіонату та ще й "Чорноморець". Майже кожен матч проходив у напруженій боротьбі, та команда програвала і програвала. Це серйозно морально било по футболістах і їхніх амбіціях, але вони продовжували дертися на гору, в надії на простіший проміжок дистанції. Навіть конкуренти відмічали неймовірний бойовий дух "Говерли". Ось що сказав тренер чемпіонів України Мірча Луческу після протистояння з "ведмедиками":
"Видно, що в цієї команди велика мотивація і амбіції. Вони билися за кожен м'яч, добре рухалися з першої до останньої хвилини і створювали гольові ситуації. "Говерла" показала рівень, якого, напевне, ми не очікували. У цієї команди є шанси виконати завдання, яке вони перед собою поставили - бути в десятці. Це цілком реально."
Ця важка ділянка настільки втомила "Говерлу", що коли можна було спокійно наздоганяти конкурентів, сил ні моральних, ні фізичних, просто не було. Команду почало лихоманити: поразка, нічия, перемога, поразка, нічия, нічия, поразка, нічия, нічия. Загалом, коли половина часу на здіймання на гору минуло, колектив Севідова ледве повз далеко позаду.
Севідов: "Зараз є психологічні проблеми. Футболістів ми беремо, дійсно, кваліфікованих, але є ця проблема. Я не звик жалітися на долю, але у нас достатньо багато проблем. І з грою, і з відновленням, і з..., повірте, дуже багато проблем. Але я завжди надіюсь на професійність наших футболістів."
Коли бездиханне тіло на ім'я "Говерла" вже було готове зірватися на землю, з'явилися фактори, які надихнули його продовжити свій шлях. На щастя, багато-хто через фінансові проблеми не зміг обновити своє обладнання і воно ламалося прямо на шляху ("Карпати", "Волинь" - тренери), дехто банально не підготувався до такої довгої дистанції ("Таврія", "Зоря"). З'явився шанс вхопитися за чиюсь ногу і, ціною його життя, вибратися на вершину, щоб поруч з іншими вставити прапор зі своєю емблемою. Та ще й найчарівніша вболівальниця України Саша Лобода висловила свою симпатію до "Говерли". Після цього мало не вся країна звернула увагу на того слабенького учасника, який ледь помітно підіймався вгору, його стали підтримувати. А скажіть мені, що може бути кращим, дієвішим, за підтримку у скрутний момент?
У "Говерли" відкривається друге дихання і вона все швидше, і швидше намагається добратися до своєї цілі. Через поспіх інколи вона зривалася, та страховка і бойовий дух не давали зупинитися. І ось настав момент, коли ужгородський "скелелаз" майже наздогнав "Волинь". Щоб продовжити свій важкий шлях, "Говерла" мала зірвати з гори свого противника. Довгий час їй це вдавалося, і коли здалося, що "Волинь" вже не може триматися, луцька команда брикнула ногою і збила приставучого Севідова і Ко в безодню. Страховка цього разу не витримала...
Севідов: "Я вважаю, що ми незаслужено покинули Прем'єр-Лігу, але винен, перш за все тренер. Я готовий взяти удар на себе, щоб футболісти не були під цим пресом."
Залишається надіятися, що, падаючи, "Говерла" не сильно поб'ється об скелі і вже через сезон зможе знову спробувати себе у цьому серйозному підйомі на вершину кращих команд українського футболу.
Я ніколи особливо не звертав уваги на боротьбу за виживання в УПЛ. Просто в моєї улюбленої команди дещо інші приорітети, а клуби, які вилітали раніше, на мою думку, заслуговували цього повністю. "Говерла" ж ніби "свій в доску пацан", "команда з нашого району". Таке відчуття, що грають у ній хлопці, з якими ще вчора на подвір'ї ганяв м'яч; тренує її головний знавець футболу на селі, який вечорами частенько "зависає" в барі, та вже наступного дня з розумним виглядом розказує "про життя" своїм підопічним; фінансує - якийсь там районний депутат, який зовсім не має часу на команду, тому передає правління своєму сині, в якого в голові ще самі дівчата та гулянки. Ну а Саша Лобода - це прототип дівчини-красуні на все село, яка чомусь вподобала футбол. І тепер всі йдуть на стадіон ніби повболівати за команду, а насправді подивитися на неї. Звичайно, це я так жартую, по-доброму. Але зізнайтеся, невже у вашому містечку або сусідніх немає подібної аматорської команди?
Та в аматорському футболі тренерів практично ніколи не виганяють - вони або зістарюються, або запивають. Керівництво або дає гроші, або не дає, інших факторів впливу немає. Поле для гри або є, або в когось забирають город і засівають його травою. Професійний футбол набагато складніщий. Зараз будуть проводитися якісь реформи, можливо піде Севідов (хоча я б цього не хотів). Впевнений, що не залишаться в команді зірки, придбані напередодні сезону. Доведеться будувати все мало не з нуля. А молодий Олександр Шуфрич, безперечно, змужнів після цього важкого року, він навчився тримати удар, та й сам може вдарити, якщо треба. Реконструюється і стадіон, що говорить про далекоглядні плани керівництва.
Отже, можна зробити висновок, що простота "Говерли" її і погубила. Команда залишила слід у серці мало не кожного українського вболівальника, але в Прем'єр-Лізі через це наслідити не вдалося.
Віталій Усик, ukrainefootball.net
Обсудить этот и не только материал вы можете на наших конференциях
