Новини
Коментарі
Сьогодні на своєму рідному сайті ukrainefootball.net я хочу відвести душу і розповісти про те, що люблю найбільше в футболі. Мова йтиме про мою улюблену команду, мій улюблений турнір, мій рідний край.
Я не приховую, що вболіваю за "Динамо" в Україні, переживаю за "Реал" в єврокубках, але раз і назавжди в моїй душі поселилася команда села Жовтневого ФК "Гранд". Тут грають всі мої друзі, тут немає легіонерів, тут всі просто насолоджуються футболом. До речі, "Грандом" ми стали зватися лише цього року. Раніше наш клуб називався "Востторг". В аматорських лігах взагалі прийнято: хто фінансує команду, так її і називають. Власне, фінансування ТОВ "Востторг" обмежилося лише придбанням форми для гравців. Тому спільним обговоренням команда вирішила жити за власні кошти.
Про гроші ми ще поговоримо в цьому матеріалі. А зараз хочеться розповісти про турнір, який відкриває кожен футбольний сезон в Переяслав-Хмельницькому районі. Вже п'ять років в Жовтневому проходить кубок імені Івана Яковича Кравченка. На ньому збираються майже всі команди району і футбольні баталії, зазвичай, затягуються до самого вечору. Звичайно, слід сказати декілька слів про чоловіка, в чию честь названо цей турнір. Це гордість нашого села і всієї України, герой Радянського Союзу. Іван Якович Кравченко - учасник радянсько-фінлядської війни 1939-40 рр., учасник Великої Вітчизняної війни. 8 квітня 1942 р. він помер, бувши на той час полковником.
Щороку цей турнір викликає великий ажіотаж у наших жителів, але цього разу, чесно кажучи, рівень змагань чомусь був слабшим. Через нововведення керівництва багато команд не змогли приїхати на турнір. Було прийнято рішення, що клуби, які не подали заявки на майбутній сезон і не внесли потрібні кошти, до участі не допускатимуться. Через це мало не постраждали господарі, жовтневська команда ФК "Гранд". Ми не змогли подати заявку на чемпіонат, бо, банально, не мали грошей. І тут ми знову повертаємося до фінансового питання. В нас дуже молодий колектив, більшість гравців ще навчається, тому постійного заробітку не має. Але відсутність спонсорів привела до того, що хлопцям довелося самим скидатися по 800 грн., щоб забезпечити себе новою формою і грошима на інші потреби команди.
Самофінансування - це ноу-хау для нашого району. Зазвичай, в інших селах командам допомагають сільські голови. Звичайно, кошти вони беруть не зі своєї кишені, а домовляються з якимись спонсорами. Нашого ж М.М.Г. (напишу лише ініціали, бо поки боюся зв'язуватися з владою), схоже, футбол зовсім не цікавить. Були часи коли вся команда з самого ранку сиділа під сільською радою, бо не мала пального, щоб відправитися на виїзну гру. Тоді нам допомогли прості люди: хто коштами, хто бензином. М.М.Г. ж ми так і не дочекалися.
Так от, наші хлопці трішки не встигли дозбирати потрібні кошти і районні керівники, М.М.Г. в тому числі, напали на команду, мовляв, чому ви не встигли заявитися до встановленого часу, форму, бачте, купили, а на заявку коштів не маєте. Щоб не псувати футбольне свято, "Гранд" таки допустили, а серйозну розмову перенесли на закінчення турніру. Власне, ті збори нашого колективу і керівництва так нічого і не прояснили. Нам пообіцяли, що відтепер все буде добре, але такі обіцянки вже у нас в печінках сидять. Я в черговий раз переконався, що у владі як на державному рівні, так і на сільському, клоуни.
Ось переконайтеся самі, ознайомившись з таким невеличким діалогом:
Один з керівників: "Ми виділили 2500 грн. на вашу команду, вони будуть у М.М.Г."
М.М.Г.: "Ну всі гроші я, звичайно, відразу не віддам, але кошти на виїзні матчі виділятимуться постійно."
А знаєте, як буде насправді? Ми щосуботи будемо приходити до нашого голови, битимемо йому поклони, цілуватимемо ноги, а потім отримуватимемо відкоша. Чому не віддати всі кошти відразу? Ми їх що, проп'ємо? Чи витратимо на щось інше, крім команди? Якщо я помиляюся, то буду дуже щасливим і по-новому побачу нашого сільського голову.
Ще я зрозумів, що наших хлопців просто не цінують. Сільський голова Великої Каратулі сказав цікаву річ про нашого резервного (!) голкіпера (він декілька матчів провів за їхній клуб): "Цей хлопець - неймовірний! Такого таланту в нашому селі немає." Так Каратуль зараз середняк Вищої ліги, а ми - передостання команда Першої. А все тому, що часто доводиться думати зовсім не про гру.
Думаю, ця проблема є показовою не тільки для аматорських клубів, а й для деяких професійних.
Але досить про сумне, пора переходити до тієї події, яка й наштовхнула мене до написання цього матеріалу. Кожен Кубок Кравченка починається з урочистої лінійки, на якій звучать стандартні слова, побажання і т.д. і т.п. Фото-кореспондент нашої команди підготував для вас чудові фото.
Звичайно, вшанували пам'ять Івана Яковича. Найдосвідченіші гравці ФК "Гранд" Роман Красюк і Олександр Синиця піднесли вінок до пам'ятника героя Радянського Союзу.
Коли всі формальності було залагоджено, настав час футбольних боїв. На змагання приїхало 9 команд (зазвичай, їх близько 20), тому жеребкування стало дещо специфічним. Перша пара мала змагатися за те, щоб потрапити до чвертьфіналу. Господарів ця зла участь обійшла стороною. Але щасливчиками нас назвати все-одно важко. В суперники "Гранду" дісталася одна з найкращих команд району "Костал". Зустрічі тривали по 30 хвилин, щоб встигли провести все за один день і гравці не дуже втомлювалися.
Підтримка вболівальників була неймовірною, наша команда боролася, як могла, мала хороші моменти для взяття воріт... Але більш точними і вправними виявилися гравці "Косталу", вони забили два "сухі" м'ячі. Чесно кажучи, нам не звикати програвати, та цього разу було якось особливо болісно. Нова форма, нові емоції, нові надії, а тут такий удар. Фото з матчу:
Ну а тепер вгадайте, хто тріумфував на турнірі? Звичайно, "Костал"! Вони й підняли над головою ось цей кубок. Фіналістом стала команда "Солонці".
Я й незчувся як минуло більше семи годин футбольних баталій. Тепер сезон в Переяслав-Хмельницькому районі можна вважати відкритим. Щосуботи на сільських стадіонах молоді і не дуже хлопці ганятимуть м'яч, просто тому що це люблять. Вже очікую неймовірних нервів і викидів адреналіну, звичайно, й перемог від "Гранду" очікую. Надіюсь, вас хоч трохи зацікавив футбол в нашому районі і вже наступного року я побачу нові обличчя на турнірі з гордою назвою Кубок Кравченка.
Обсудить этот материал и многое другое можно на наших конференциях
Віталій Усик, ukrainefootball.net
Фото Анастасії Безручко
