TV
Помічник тренера маріупольців в інтерв’ю «УФ» тримає відповідь за увесь клуб.
- Іване Дмитровичу, десь місяць тому, коли у вашої команди намітилася виграшна серія, а Ліга Європи стала досяжною, Микола Павлов сказав мені, що така мета перед «Іллічівцем» не стоїть. Тепер, здається, зрозуміло, чому… Як би ви могли пояснити непотрапляння в континентальні турніри й що може змінитися наступного сезону?
- Розкладу свою відповідь за пунктами… Перший: нам забракло часу, бо ми ж у Маріуполі працюємо менше року. Другий: прикметою нових колективів, особливо тоді, коли складаються вони з молодих виконавців, є логічна нестабільність, перепади в грі, несподівані невдачі.
Пункт № 3 пов’язаний із попереднім: ми самі собі часто створювали, скажімо так, «непорозуміння», коли недобирали очки (припустімо, в недавньому матчі з «Кривбасом»). І четвертий пункт: наш клуб не ганяється за легіонерами, бо пріоритет у нас — українці!
Іншими словами, ми віддаємо перевагу планомірній праці, а не раптовому успіху, не підкріпленому реальністю… Зрештою, якщо не пробилися в Лігу Європи, може, поки не доросли до неї?.. А щодо майбутнього… Працюватимемо.
- Ви сказали про пріоритет «національного виробника», тоді чому ж у суботу пенальті бив грузин? Ось колишній ваш підопічний Ігор Шуховцев запевняє, що якби Олексій Полянський пробивав 11-метровий, гол був би точно!
- Насамперед зауважу, що ми, в «Іллічівці», ніколи не сваримо футболістів за нереалізовані пенальті, тут уже як карта ляже… Окрім того, Микола Петрович ніколи не призначає наперед людину, котра виконуватиме цей штрафний: б’є той, хто краще готовий.
А Торніке Окріашвілі, як вам відомо, двічі перед тим їх реалізовував, ось із третім не вийшло… У цій сфері, знаєте, прямолінійним бути не можна ніяк, така ситуація хитрості вимагає…
- Давайте про Павлова: як би ви могли пояснити те, що в матчі з «Шахтарем» наставник «Іллічівця» аж літав, а в Києві був доволі спокійний? Спека?
- Я з Петровичем не перший рік працюю, тож можу запевнити, що він завжди однаковий: то я все в собі тримаю, а в нього емоції линуть назовні. Аби бачити це, треба сидіти поруч із ним… Повірте, Павлов був у великій напрузі!..
- …Її, певною мірою, створив арбітр, хоча п. Ступар, фахівець у плані суддівства, визнав роботу Швецова ледь не взірцевою.
- Знаю Мирослава давно, поважав його як рефері, поважаю як експерта. Якщо він так думає, — немає питань… Хоча в мене, як у людини та спеціаліста, може бути інша думка…
