TV
Досвідчений новобранець «Чорноморця» Максим Шацьких у минулому турі провів 300-й поєдинок у Чемпіонатах України і під час підготовки до чергового поєдинку проти «Зорі» поспілкувався з прес-службою ПЛ.
− Максиме, які емоції у зв’язку з такою круглою цифрою?
− Чесно скажу, що особливих відчуттів немає. Знав, що це відбудеться, трохи очікував, але нічого надзвичайного не сталось. От якби забив 300 м’ячів − тоді інша справа.
− До речі, про результативність. У цьому заліку ти маєш 118 голів і зовсім небагато поступаєшся Сергію Реброву. Мабуть, хочеться стати першим?
− Я нічого не приховую, коли кажу, що особистих орієнтирів перед собою не ставлю. Мені більш до душі командна гра. Я знаю, що відстаю від колишнього одноклубника лише на 5 м’ячів − є люди, які постійно про це нагадують. Однак думати про власні рекорди − егоїстично. До того ж завжди, коли раніше про щось загадував, то плани не здійснювались. Нехай буде так, як буде.
− Серед легіонерів ніхто в Чемпіонатах України не зіграв і не забивав стільки. Мабуть, вже забув, що ти не українець?
− Я завжди говорив, що Україна − моя друга батьківщина після Узбекистану. Я тут знаходжусь вже 16-17 років. Як може бути інакше? Давно вже вирішив, що і після завершення кар’єри залишусь жити тут. А для моєї доньки, яка народилась в Україні, це взагалі рідна домівка.
− Якщо повернутись до одеської зустрічі проти «Динамо», то як вона склалась?
− Хотілося більшого. Мав нагоду забити. У цілому, суперник був сильніший, але рахунок міг би бути інший.
− Цього разу були якісь особливі відчуття, коли вийшов грати проти колишніх одноклубників?
− Абсолютно ніяких. Щоправда, підсвідомо примушую себе грати з подвійним бажанням, може, навіть більше сил витрачаю. Але загалом давно вже не виділяю матчі проти будь-якого суперника. Була чергова гра − не більше того.
− Матчі проти «Шахтаря» і «Динамо» склались однаково невдало для «Чорноморця». Це схожі ігри?
− Це абсолютні різні ігри, починаючи з того, що проти донеччан ми грали на виїзді, а зараз вдома. Схема, обрана тренерами, відрізнялась, оскільки суперники сповідують зовсім несхожий футбол. Хіба що напруження однаково максимальне, яке розпочинається задовго до стартового свистка. Всі прагнули показати найкраще з того, що вміємо. Поки що не вийшло. Напевно, зараз вимагається від команди навіть більше, ніж вона може. Але максимальні завдання нікому не заважали. І результати обов’язково прийдуть, якщо не сходити з обраного шляху. Сподіваємось виправити враження від двох останніх турів наступними поєдинками. Стоять високі завдання, і ми мусимо їх виконувати.
− Максиме, хочеться ще пограти в єврокубках?
− Звичайно, інакше важко знайти сенс виступів. Можна, звичайно, грати заради власне гри. Але сутність спорту полягає в іншому. Повинні бути цілі, причому не такі, аби залишитись у Прем’єр-лізі або увійти до десятки, а справжні високі орієнтири. Теперішньому «Чорноморцю» це під силу, мені теж до снаги прийняти виклик і знову зіграти у міжнародних змаганнях. Я готовий.
− Після того як «Арсенал» продовжив виступи у Чемпіонаті України, ходили чутки, що ти жалкуєш про переїзд до Одеси…
− Навіть не чув таких розмов. Якщо вони і були, то йшли вони точно не від мене. Все відбувається нормально, своєю чергою. На те, що не виходив на поле у перших двох весняних турах, є тренерські думки, тактичні міркування Романа Григорчука. Не існує в принципі якихось проблем або непорозумінь. По відношенню до себе відчуваю добре ставлення керівництва клубу, команди. Місто також мені подобається. Все створене для високих результатів.
− Головний тренер «Чорноморця» одразу після «Динамо» сказав, що всі думки вже про «Зорю»…
− Луганська команда справляє приємні враження що на своєму полі, що на виїзді. Хоча «Зоря» не має у своєму складі «зірок» і не заявляє про конкретні завдання, вона постає перед усіма як складний і незручний опонент. Попри це, перед «Чорноморцем» стоїть не якась фантастична, а цілком реальна мета − здобути 3 очки у Луганську. План підготовки не змінювали. Хіба що змушені обійтись без чистого дня відпочинку, адже саме нам доведеться відкривати черговий тур вже у п’ятницю. У понеділок за планом були відновлювальні процедури, а далі звичайні тренування.
